Пробіотики в лікуванні кандидозного вульвовагініту

Кандидозний вульвовагініт – це інфекційне ураження слизової оболонки вульви і піхви, що викликається дріжджоподібними грибами роду Candida (звідси і назва). Кандидозний вульвовагініт вражає, як правило, жінок репродуктивного віку.

За різними даними, від 70 до 80% жінок репродуктивного віку відзначають протягом життя мінімум один епізод кандидозного вульвовагініту, а 50% – повторний. 15-20% не вагітних і 26-33% вагітних є безсимптомними носіями збудника, а від 5 до 7% жінок страждають кандидозним вульвовагінітом, який рецидивує.

Гриби роду Candida є умовно патогенними, тобто в нормі вони присутні в організмі людини. Тож чому ці гриби викликають розвиток вульвовагініту в 30-45% випадків серед всіх інфекційних уражень вульви і піхви? Відповідь очевидна – важливу роль в переході кандидозного вульвовагініту в хронічну форму відіграють імунні порушення. Коли захисні сили організму ослаблені, це дозволяє умовно-патогенній флорі трансформуватися в патогенну.

Причини розвитку кандидозу:
– пошкодження шкірних покривів
– підвищене потовиділення
– обмінні та гормональні порушення (наприклад, цукровий діабет)
– вагітність
– оральні контрацептиви та ін.

Надмірний ріст Candida spp. провокує дисбактеріоз, спричинений застосуванням великої кількості антибіотиків, протигрибкових засобів широкого спектру дії або змінами мікробного оточення.

Лікування кандидозного вульвовагініту

Тривалий час для лікування кандидозного вульвовагініту використовувалися протигрибкові препарати. Основні недоліки такої терапії:
– потенційна гепатотоксичность
– перехресна взаємодія з іншими лікарськими засобами
– розвиток як клінічної, так і мікробіологічної резистентності грибів

В результаті 15-річної «ери триазолів», тепер часто зустрічаються види Candida, стійкі до дії цих препаратів. Безумовно, важливу роль у формуванні резистентності грає і той факт, що жінки часто само призначають лікування, не консультуючись з лікарем. В результаті, прийом невідповідних доз, а також недотримання тривалості курсу лікування призводять до появи рецидивів захворювання.

Інноваційні підходи до терапії

Сучасний погляд на кандидозний вульвовагініт, особливо при рецидивах, дозволяє розглядати його як аутоімунне захворювання, основою якого є зміна імунного статусу. До альтернативних препаратів для лікування кандидозного вульвовагініту ставляться такі вимоги:
– пригнічення росту умовно-патогенних грибів роду Candida
– зміщення рН піхви в кислий бік
– модуляція імунітету

Саме такою дією володіють сучасні пробіотики, зокрема, Біоспорин-Форте.

Біоспорин-Форте містить природні штами Bacillus subtilis і B. Licheniformis. Вони є транзиторними учасниками кишкового мікробіоценозу, які самостійно виводяться з організму. Діючи в місці контакту зі слизовою оболонкою пацієнтки, переходять в вегетативні форми і починають інтенсивно виробляти речовини (каталазу, субтілізін, дипіколінову кислоту), які створюють умови для активації і зростання власних Lactobacillus.

Біоспорин-Форте є яскравим представником антагоністів, які самостійно виводяться з організму, на основі спороутворюючих транзиторних бацил. Серед усіх видів спороутворюючих бацил, представлених на українському ринку, тільки Біоспорин-Форте володіє протигрибковою дією, що було доведено в численних клінічних дослідженнях.

Висока довгострокова ефективність Біоспорину-Форте дозволяє рекомендувати його для жінок, які страждають кандидозним вульвовагінітом, як у випадках гострого, так і рецидивного перебігу, а також для профілактики кандидозу і рецидивів захворювання в майбутньому.

САМОЛІКУВАННЯ

МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ

ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я